Сб. Окт 31st, 2020

Києву треба робити ставку не на промисловість, а на довкілля

Polish women speak backrounded by of a power plant chimneys where several Greenpeace activists take their camp at one of the top platforms in Patnow, some 80 kilometers east of city of Poznan, on December 2, 2008. Greenpeace activists scaled a 150-metre (500 foot) high smokestack at a power plant in central Poland to urge the government to agree to European environment reforms. Poznan hosts UN Climate Change Conference between December 01-12. AFP PHOTO/JOE KLAMAR

Знаєте, що є найбільшим дефіцитом на нашій планеті? Незабруднені земля, вода й повітря. Коли більшість країн світу (а не тільки найрозвиненіші) перейдуть до інформаційного світу, як вважають футурологи, перед ними постане перспектива нового етапу розвитку цівілізації, — так званого «природнього», тобто, гармонійної взаємодії з довкіллям. Якщо, звісно, буде із чим взаємодіяти. Хоча Україна десь на межі постіндустріального та інформаційного суспільства (подекуди навіть ще в індустріальному), Київ є одним із передових міст, котре задає тон всій країні. І владі та громаді треба серйозно задуматися над стратегічними напрямками розвитку столиці. Експерти переконані, що саме нині є сенс відійти від традиційного підходу до розвитку мегаполісу і зробити ставку на довкілля.
Як не дивно, у Києві збереглися клаптики майже не освоєною людиною природи. Не лише офіційні заповідні території, але й ті, що поки не мають такого статусу (але громадськість бореться за це). Досі «зелені зони» сприймаються як «легені», як «зонги відпочинку» або гарне тло для історичних пам’яток. Насправді у пильній увазі до довкілля є практичний сенс: по-перше, у країни, яка пережила катастрофу ЧАЕС, це має бути питання номер один задля життя та здоров’я громадян, по-друге, тільки здорові люди у відносно чистому довкіллі працюватимуть з максимальною віддачею та гарним результатом. Особливо це актуально для мегаполісу, яким є наша столиця.
На сьогодні у столиці територія зелених насаджень становить понад 56 тис. га, що складає 67,4 % загальної площі міста. І лише 21,6 тис. га зелених насаджень розташовані в зоні міської забудови. Площа «зелені» має тенденцію до скорочення.
Як підкреслили в Інституті, основними джерелами забруднення довкілля у Києві є промислові підприємства, особливо хімічні підприємства, а також транспорт, особливо автомобільний.
Варто зазначити, що щільність забудови у столиці постійно збільшується. Це негативно впливає на міське природне середовище. Із зростанням населення у столиці щороку збільшуються обсяги викидів парникових газів, продукування сміття та використання ресурсів.
На думку експертів Інституту реформ та розвитку Києва, екологізація столиці насамперед, повинна передбачати популяризацію в суспільстві ідей охорони та збереження живої природи у місті, впровадження стратегічного екологічного плану столиці. З огляду на це, президент Інституту реформ та розвитку Києва Олександр Вовченко пропонує створити при КМДА відповідну робочу групу з числа посадовців Управління екології та природних ресурсів, депутатів Київради та незалежних експертів для опрацювання проекту стратегічного екологічного плану столиці. Фахівці Інституту готові долучитися до цієї роботи.
Вагомою компонентою екологічного плану столиці має стати оцінка ризиків від дії кліматичних факторів на діяльність об’єктів промисловості та інфраструктури і зокрема небезпеки підтоплення окремих районів Києва.
«Якість життя мешканців Києва залежить як від розвитку економіки міста, так і від стану довкілля. Проте стан довкілля є визначальним. Екологічна ситуація впливає на стан здоров’я населення, транспортні системи, репутацію міста та кількість туристів. Тому політика у сфері охорони довкілля потребує особливої уваги, чітких, рішучих та невідкладних змін», — підкреслив Олександр Вовченко.
За словами Президента Інституту, столична влада має у постійному режимі інформувати населення про екологічну ситуацію та звітувати, що робиться для її поліпшення.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *