Нажмите "Enter" для перехода к содержанию

Відірвані від землі: політики забувають про справжній грунт для реформ України заради консервації олігархату

Эко-Вовченко-реформа

Доки у Верховній Раді ламають списи за судову реформу та децентралізацію влади, схил Дніпра, на якому стоять будівля парламенту й Маріїнський палац, буквально сповзає у ріку. І це лише епізод нехтування землею та природними ресурсами. Влада розглядає землю переважно у контексті «вільний ринок земель», тобто, як товар та джерело наживи. Але й за тим джерелом немає достатньо ефективного нагляду. Чим і користуються олігари та ОПФГ. Здається, всіх усе влаштовує.

Про це свідчить той факт, що, за словами експерта з питань екологічної політики та охорони довкілля Руслана Гаврилюка, у прийнятій в 2015 р. Стратегії «сталого» розвитку України, із поміж 62 реформ не знайшлося місця не те що для реформи системи нагляду за дотриманням природоохоронного законодавства, у ній навіть не згадуються довкільні проблеми країни, та не зазначено необхідності екологізації усіх галузей економіки, що є базовою умовою екозбалансованого розвитку (sustainable development). Дивно спостерігати нехтування проблемами довкілля на тлі всесвітнього Кліматичного саміту, під час якого саме загрози довкіллю визнані одними з основних глобальних викликів епохи.

Чи має бути дивним, у таких умовах, відсутність реформ Державної екологічної інспекції? Адже для її проведення потрібна рішучість керівництва Уряду і політична воля Верховної Ради та Президента. Але схоже, що і тепер – через 2 роки після Революції Гідності, пріоритети керівництва держави не завжди відповідають державним. Як наслідок, заяви про необхідність кардинальних змін у Держекоінспекції, вже більше ніж півроку, залишаються лише деклараціями, що не підкріплені діями.

Вочевидь, чинний пасьянс упливу та політичної, економічної ваги, кланова за суттю структура влади в Україні (впливові групи, олігархічні клани) влаштовує тих, хто визначає напрям розвитку країни. І вони роблять усе можливе для консервації орігархату, хоча ця конфігурація реальної влади давно віджила своє, як колись феодальні правителі в індустріальній Європі.

До речі, саме європейські партнери України могли б завдати олігархату відчутного удару саме через запровадження визнаних у світі ефективних механізмів екозахисту та еконотролю.

«Для досягнення позитивних результатів у реформуванні Держекоінспекції потрібно, щоб працювала постійно діюча робоча група при Мінприроди із залученням авторитетних вітчизняних фахівців-природоохоронців, що мають гарну професійну репутацію, відповідальних представників виконавчої та законодавчої влади, наших партнерів із європейських країн, зокрема Польщі, які вже відгукнулися на пропозицію до співпраці», — підкреслив Президент Інституту реформ та розвитку Києва Олександр Вовченко.

Він наголосив, що програма реформ має бути комплексною та передбачити шляхи переходу діяльності Держекоінспекції на європейські регламенти, стандарти та методики.

«Цього ми зможемо досягти, якщо забезпечимо, як перший крок, уточнення функцій всіх інспекційних органів в довкільній сфері та координацію їх діяльності. Другим кроком мала б бути системна реформа галузі на засадах забезпечення інтегрального управління в сфері довкілля», — сказав Олександр Вовченко.

Як зазначили експерти Інституту, важливо також розмежувати функції з охорони навколишнього природного середовища та господарської діяльності з використанням природних ресурсів.

«Зарубіжний досвід показує, що ефективним інструментом природоохоронної діяльності є часткове делегування функцій контролю та моніторингу неурядовим організація», — додав Президент Інституту реформ та розвитку Києва.

 

комментария 2

Добавить комментарий

Ваш адрес email не будет опубликован. Обязательные поля помечены *

Translate »