Вс. Фев 17th, 2019

Порошенко побачив у російських виборах безпосередню загрозу Україні

022f42e8c4dec68a6f69e28dd8a7027d_1487761957_wysiwyg

Як Верховний Головнокомандувач, як Президент від імені українського народу хочу подякувати вам, а також солдатам, старшинам, прапорщикам, всьому особовому складу Збройних Сил та інших наших військових формувань за надійний захист країни від російського агресора. Агресії, яка в різних формах та з різним ступенем інтенсивності триває вже три довгих роки. Бо саме в цей час три роки тому так звані зелені чоловічки почали незаконну анексію Криму.

2608 українських військовослужбовців загинули за час агресії, 2200 з них – зі складу Збройних Сил України. Просив би вшанувати їхню пам’ять хвилиною мовчання. Ми вшановуємо як Героїв Небесної Сотні, яких країна поминає в ці дні, так і тих, хто віддав своє життя за захист територіальної цілісності нашої держави.

Завдяки героїзму воїнів, завдяки подвижництву волонтерів, завдяки твердому патріотизму переважної більшості українських громадян, завдяки спільній роботі всіх гілок влади, завдяки зусиллям українських дипломатів, які залучили на нашу підтримку значу частину світової спільноти, російську навалу вдалося призупинити. Ми звільнили частину захоплених ворогом територій і локалізували театр воєнних дій. Спасибі вам, і слава Богові, що дав нам сили і можливості вистояти.

Однак, загроза повномасштабної агресії з боку Російської Федерації нікуди не ділася. І ця загроза не лише сочиться через неконтрольовані нами прикордонні ділянки на Донбасі, вона нависає по всій лінії кордону з Російською Федерацією, і навіть більше. Що переконує нас у ворожих намірах Російської Федерації.

У безпосередній близькості до наших кордонів розгорнуто підрозділи російських збройних сил чисельністю до 50 тисяч осіб. Близько 470 танків, понад 1700 бойових броньованих машин, близько 390 артилерійських систем та 220 систем залпового вогню, коло 490 бойових літаків, сотні вертольотів, 24 бойових кораблі. Росіяни створюють нові й розширюють та модернізують наявні бази, інші об’єкти військової інфраструктури. І до речі, жодної гарантії, що в будь-який час ця навала не суне на нас.

Шляхом формування військових частин, а також постачання бойовиків, військової техніки, засобів матеріально-технічного забезпечення відбувається прискорена мілітаризація окупованих територій. Нічого позитивного вони побудувати не можуть. Заводи, фабрики, робочі місця. Заводи просто демонтуються з Донбасу, і обладнання вивозиться на територію Російської Федерації. А поставити танки, артилерійські системи, системи залпового вогню, якими вони збираються вбивати українців – це будь ласка.

На Південному Сході нашої країни, на Донбасі Росія сформувала два армійські корпуси, до складу яких входять шість механізованих бригад, одна піхотна бригада, три полки, дві артилерійські бригади, інші підрозділи. Управління ними, комплектування та всебічне забезпечення здійснюється звісно ж агресором — Росією. Додатково до складу цього угруповання залучено регулярні підрозділи збройних сил Російської Федерації. Нині вже приблизно три з половиною тисячі осіб.

Російський військовий контингент на Південному Заході, у придністровському районі Молдови, неконтрольованому Кишиневом, теж, на моє глибоке переконання, може в будь-який час бути використаний для атаки на нашу територію і загрожує нашим кордонам. І хоча їх там, за нашими оцінками, не так багато, вони у якості допоміжної сили до понад двадцяти тисяч вояків в анексованому Криму здатні створити нам додаткові проблеми.

На півночі Кремль посилює тиск на Білорусь. Хоча я впевнений, що Президент Лукашенко не дозволить, про що він неодноразово мені казав, використовувати свою територію для недружніх дій щодо нас. До речі, нещодавно він заборонив використовувати фейкові папірці в якості документів для подорожей на території Білорусі. Впевнений в тому, що коли видають на тимчасово окупованих територіях замість документів ці папірці, їх це не врятує. Хоча це є фактичною ознакою визнання цих окупованих територій Російською Федерацією.

І навчений досвідом, я радив би білорусам, як і країнам Балтії, бути готовим до будь-яких сюрпризів з боку Москви.

Агресивна політика є елементом дуже небезпечної гри, яку веде керівництво Росії з метою кардинально змінити геополітичний ландшафт усього європейського континенту. Саме на цьому я наголошував декілька днів тому під час свого виступу та під час двосторонніх зустрічей на Мюнхенській безпековій конференції. Там я, як Президент України, наша дипломатія, ефективно працювали над зміцненнями коаліції на підтримку України. І наголошую, ф хотів би вас поінформувати, що дуже важливою була зустріч з Віце-президентом США Майклом Пенсом. Під час перебування у Мюнхені відбулася і телефонна розмова з Державним секретарем США Рексом Тіллерсоном. Наразі я задоволений тим, як наводяться мости, налагоджується наш діалог з новою американською адміністрацією. Також було дві надзвичайно ефективних розмови з Президентом США Дональдом Трампом.

Але в той же час я дуже розчарований тим, що низка українських політиків винаймає собі лобістів у Вашингтоні, плете інтриги та чинить перешкодити вітчизняній дипломатії, яка працює над поглибленням українсько-американського партнерства.

Хай із запізненням, але в усій Європі починають розуміти, який є невгамовний апетит у Російській Федерації. Вона брязкає зброєю біля кордонів, здійснює потужні кібератаки. При чому наголошую – якщо раніше концентрувалися факти кібербезпеки для захисту наших Збройних Сил, Генерального штабу, енергетики, атомних станцій від цих хакерських атак, сьогодні вони змінюють тактику і роблять хакерські атаки на мізки українців, європейців, американців.

Фінансує проросійські та євроскептичні партії  та рухи Російська Федерація. Безцеремонно втручається у виборчі кампанії, поширює фейкові новини в стилі Геббельса. Москва наслідила в міграційній кризі, яка була насправді спробою просто дестабілізувати ситуацію як в Європейському Союзі, так за його межами, прямо розвалити Євросоюз.  Взірцем безцеремонної поведінки стала участь Російської Федерації в спробі державного перевороту в Чорногорії, підготовці вбивства її керівництва – таким чином хотіли зірвати вступ цієї балканської країни до НАТО.

В  Мюнхені я розповів історію, як в листопаді минулого року Президент Росії брав участь в церемонії нагородження лауреатів премії географічного товариства.  «Де закінчується кордон Росії?», — спитав він у школяра-учасника географічних олімпіад. «Кордон Росії завершується через Берингову протоку, кордон з США», — відповів хлопчик.  Це була правильна відповідь, але глава Росії вундеркінда таки підправив: «Слухай, кордони Росії ніде не завершуються».

Потім він сказав, що це жарт. По відношенню до США та Берингової протоки – можливо це й так. А щодо нас – то більш, ніж серйозно! Для Путіна кордону з Україною не існує взагалі. Він не вважає нас, українців, окремою нацією, окремим народом, — тобто, заперечує сам факт існування України. Про що він неодноразово заявляв публічно.

Хочу підкреслити, це не є ідеологічна риторика! Такі заяви – це погроза, серйозніше якої просто бути не може. Саме невизнанням окремішності деяких європейських народів нацисти, — згадаймо історію, — мотивували окупацію країн у 40-х роках. Саме невизнання права українців на самовизначення лежить нині і в основі російської політики щодо України. Підстав вважати, що ці основи,  чи як там у них кажуть, «скрєпи», найближчим часом похитнуться – у мене нема жодних.

Більше того, планово безальтернативні президентські вибори в Росії, які відбудуться  наступного року, вже зараз є додатковим аргументом для підвищеної бойової готовності Збройних Сил України. Адже абсолютно ясно, що гра м’язами є головною виборчою технологією. Ворожий курс по відношенню до України та всього зовнішнього світу користується, як це не прикро, підтримкою з боку російських виборців.  Як казали колись, «народ и партия – едины!»

Отже, висновок очевидний. Росія буде намагатися реалізувати свої імперські плани, як у формі продовження гібридної війни, так і, не виключено, — відкритої агресії з масштабним застосуванням військової сили по всіх напрямках. І я наголошую, головним союзником України, оплотом і фундаментом її незалежності є Збройні Сили України.  Ми кардинально і прямо по ходу бойових дій перебудовуємо не лише їх, а увесь сектор  безпеки та оборони нашої держави, приводимо його у відповідність зі стандартами НАТО.  За ці роки військо суттєво підвищило боєздатність. Рівень всебічного забезпечення можна вважати хоча і не ідеальним, але таким, що вже дозволяє якісно виконувати визначені завдання.

Ми значно наростили склад Збройних Сил України – нас вимушує це робити агресор. Сформовано шістнадцять нових бойових бригад.

Відбулися суттєві зрушення в організації, оснащеності та підготовці Високомобільних десантних військ. Я вважаю, що це було абсолютно виправдане рішення і вони стали ефективною складовою Збройних Сил України і наразі включають десантно-штурмові, повітрянодесантні та аеромобільну бригади. Їхній потенціал суттєво підвищено за рахунок абсолютно виправданого та вистражданого війною рішення щодо введення до складу цих бригад танкових підрозділів, систем залпового вогню і на сьогоднішній день десантники твердо і впевнено почувають себе на полі бою.

Минулого року до Збройних Сил прийнято за контрактом близько сімдесяти тисяч українських добровольців. І якість цього складу, який надійшов до складу Збройних Сил України, є значно вищою, ніж у попередні роки. З початку цього – ще чотири з половиною тисячі військовослужбовців записалися до лав Збройних Сил України. І це дозволило нам відмовитися від використання мобілізаційних ресурсів, як мене не критикували тоді, та забезпечити комплектування військових частин мотивованими військовослужбовцями військової служби за контрактом.

І, між іншим, кожен, хто міг би отримати повістку, якби й надалі тривали хвилі часткової мобілізації, мав би замислитися над тим, що лише завдяки Мінським угодам ми здобули ліміт часу для того, щоб потреби фронту закрити на добровольній і професійній основі.

Минулого року був сформований потужний оперативний резерв першої черги за рахунок особового складу, який набув бойового досвіду та вже зараз демобілізувався, але є добре вмотивованим, високопрофесійним та патріотичним. Це — понад 130 тисяч осіб.

В той же час ми зберігаємо призов на строкову військову службу. Так, ця категорія військовослужбовців не долучається до виконання  бойових завдань в зоні АТО, проходить військову службу в основному у військових частинах забезпечення, але ключове – хлопці отримують підготовку у навчальних центрах за бойовими спеціальностями.

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *