Ср. Ноя 13th, 2019

Зірки рахівниці: хто виграв і програв від нового ЦВК

Оновлений склад ЦВК був проголосований конституційною більшістю, та ще з запасом. Але лідери фракцій навіть не підозрюють, що втрапили у серйозну халепу.

Банкова ариХметика

Класичний прийом бізнесу – розмивка кворуму – ефективно спрацьовує в політиці. Відтепер замість сумнівної легітимності ЦВК політикум отримав абсолютно законний склад Центрвиборчкому. Отже, загроза оскарження результатів виборів через не легітимність ЦВК знято. При цьому, посилаючись на рекомендації європейських експертів, Банкова отримала 6 членів ЦВК плюс умовно лояльних двох старих, термін повноважень яких ще не збіг. Це Катерина Махніцька від ВО Свобода» та Олег Діденко (УДАР). Гіпотеитично, член ЦВК за квотою від УДАРу може бути лояльним до БПП-«Солідарності», адже на минулих виборах партії були партнерами. Що ж до Махніцької від «Свободи», то вона, як мінімум, не буде ворожою до БПП, а це вже значний плюс.

Таким чином партія президента зі старту матиме вже 8 членів ЦВК не ворожих. Додаємо представників груп: Тетяна Сліпачук від «Волі народу» та Алла Басалаєва від «Відродження»,  — і матимемо просту більшість, адже партії, котрі мають свої групи у парламенті, як і «Свобода», нічого не втратять через спокійне ставлення до БПП. З умовно перспективних у сенсі роботи з ними залишаються хіба що з члени ЦВК від «народного фронту», бо єдиний у ЦВК радикал Тетяна Юзькова битиметься за свою політсилу на смерть.

З «нарнофронтівцями» все цікаво.

Діти підсвідомості

«Народний фронт» провів у ЦВК трьох членів: Ірину Єфремову, Леонтія Шепілова та Наталію Бернацьку  до заміжжя (Савостьянову).

Ми прогнозували на четвер, 20 вересня, формалізацію розпаду парламентської коаліції. Цього не сталося. Але коаліція справді дістала помітну тріщину.

Президент України Петро Порошенко у своєму виступі у Верховній Раді того дня приділив мінімум уваги єдності владної команди. Натомість під парламентом після відбуття гаранта Конституції сталася бійка між «Національним корпусом», іншими ультраправими та силами Нацполіції й Нацгвардії, що охороняли будівлю Ради. Чітко пояснити причину спроб штурмувати парламент мітингувальники не змогли. Проект, який вони вимагали розглянути, є у порядку денному, але іншого дня.

Та якщо припустити розкол у «НФ», все стає на свої місця. Андрій Парубій забезпечив подачу від свого імені та ухвалу законопроекту про розширення кількості членів ЦВК. У свою чергу, президент дозволить Парубію реалізувати деякі його ключові політичні мрії. Андрій Парубій робить ставку на посилення позицій у «Нарфронті», бо це він зберіг майданчик для політсили – Верховну Раді – та забезпечив ухвалу ексклюзивних законів від цієї політсили. Банкова дістає лояльність частини «НФ».

Це звужує потенціал Арсена Авакова. «Національний корпус» пов’язують із ним. Тож сутички під Радою, цілком вірогідно, можуть бути таким собі викидом пари від «нарфронтівського яструба».

Коли ця версія відповідає дійсності, то у БПП є шанс мати лояльність бодай 1 члена ЦВК від «НФ».

Пані дуже попросили

Хоча ЦВК неупереджений  і функції його членів суто технічні, насправді від Центрвиборчкому залежить багато чого. Саме тому «Батьківщина» свого часу скандалила через свої кандидатури у ЦВК. Нині партія Юлії Тимошенко отримала лише одного члена ЦВК Андрія Євстігнєєва. За найсприятливішого розвитку подій, «Батьківщина» може розраховувати на лояльність хіба що члена ЦВК від «Опозиційного блоку», котрого ще не призначили, бо «Самопоміч» їй конкурент. Отже, Юлія Тимошенко отримала байдужий до неї ЦВК. Котрий, якщо за нього вправно взятися, може стати і настороженим. У старому складі ЦВК «Батьківщина» могла опиратися на 4 лояльних членів, яким, власне, Сергій Власенко і подякував за принциповість.

Довгі та короткі доріжки

Халепа з ЦВК полягає у небезпечному прецеденті – зміні кількісного складу. Це означає, що кожна наступна коаліція зможе, за бажанням, маніпулювати складом ЦВК задля створення, скажемо так, неоднозначних умов на виборах собі та іншим учасникам перегонів.

Не менш серйозним, хоча поки малопомітним, є ефект недієздатності парламенту. Вкотре Верховна Рада не змогла самотужки, без втручання президента, вирішити серйозне питання.  Це не додає парламенту авторитету. Більше того, технологи Банкової використають ці історію для підтвердження нікчемності парламентаризму як такого під час агітації.

Але поки лідери фракцій аплодували: краще щось, ніж нічого.

ЗамПоліт