Вс. Фев 17th, 2019

Правова колізія: коли розпочнеться воєнний стан?

4213

27 листопада 2018 року газета «Урядовий кур’єр» опублікувала указ президента України про введення у дію рішення РНБО про запровадження в Україні воєнного стану. Через це виникла колізія, адже текст указу не відповідає тому, за який проголосувала Верховна Рада на позачерговому засіданні у понеділок, 26 листопада. Ані пояснення від Адміністрації президента, ані інформація від віце-прем’єра з питань євроінтеграції Іванни Клімпуш-Цинцадзе про помилкову публікацію не вносять ясності у терміни початку дії воєнного стану та особливості його запровадження.

Ми звернулися до експертів.

На даний час воєнного стану немає

«Урядовий кур’єр» опублікував неправильний текст, який не є чинним, тому посилатися на нього не потрібно. Варто очікувати публікацію тексту Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» в офіційних джерелах, який був підтриманий вчора, на позачерговому засіданні Верховної Ради України і з тими положеннями, які були прийняті саме на засіданні, — оцінює ситуацію керівниця комунікаційного напрямку ГО «ВПО «Юридична Сотня» Олена Лисенко. — 26 листопада Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» був підтриманий 276 народними депутатами. Закон має бути опублікованим і лише після офіційного опублікування він набирає чинності. Згідно промов депутатів у Парламенті, очікуємо, що воєнний стан почнеться о 9:00 28 листопада. Проте, якщо до цього часу даний Закон не буде опубліковано, воєнний стан не буде введено. Воєнний стан буде введено лише після офіційного опублікування Закону».

Публікація версій можлива, але не має правових наслідків

Антон Красов, правозахисник, спеціаліст з військового права вважає, що публікувати інші версії указу, окрім затведженої Верховною Радою, можна, але правових наслідків вони не несуть: «В Україні вперше за часи незалежності вводиться режим воєнного стану. Це дуже важливий і відповідальний процес з багатьма правовими наслідками. Відтак, вкрай важливо мати правову визначеність та забезпечити діяльність органів влади виключно  на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, як це передбачено ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Процедура введення воєнного стану чітко передбачена в статті 5 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», де в ч. 6 зазначено: Указ Президента України про введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях, затверджений Верховною Радою України, офіційно оприлюднюється разом із законом щодо затвердження такого указу Президента України та набирає чинності одночасно з набранням чинності таким законом.

Отже, набрання чинності указу президента про введення воєнного стану чітко пов’язане з набранням чинності Закону, яким Верховна Рада 26.11.2018 р. затвердила такий указ.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 Конституції України — Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

На даний час закон щодо затвердження указу президента про введення воєнного стану не вступив у свою законну силу, оскільки ще не опублікований. Цю інформацію можна побачити на офіційному веб-порталі Верховної Ради України. За цією інформацією він ще не підписаний Головою Верховної Ради і Президентом України, а лише готується на підпис. http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/zweb2/webproc4_1?pf3511=65008

Таким чином, указ президента про введення режиму воєнного стану почне діяти з моменту офіційного опублікування Закону, яким був затверджений цей указ.

Публікація інших версій указу (які мали місце до остаточного узгодження) без самого закону можлива, але не має жодних правових наслідків, оскільки відсутнє затвердження Законом».

Уточнюючий указ

Президент України 27 листопада опублікував уточнюючий указ, яким воєнний стан (далі — ВС) запроваджується з 14-00 26 листопада на 30 діб. Перелік областей запровадження ВС в уточнюючому указі відсутній.

Як розповів нам голова правління Всеукраїнської регіональної експертно-юридичної асоціації впливу Олексій Буряченко, президент мав право опублікувати у Урядовому кур’єрі» текст свого указу, оскільки » відповідний указ президента був офіційно прийнятий та опублікований на сайті АП за наслідками прийнятого рішення РНБО. В ст.5 ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» говориться саме про негайне оголошення прийнятого указу президента через ЗМІ або оприлюднення в інший спосіб. Після цього указ президента передається для затвердження до ВРУ разом з проектом відповідного Закону».

РНБО також дала роз’яснення: «Таким чином, відповідно до Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» (№9338), ухваленого парламентом 26 листопада, воєнний стан в Україні введений у Вінницькій, Луганській, Миколаївській, Сумській, Одеській, Харківській, Чернігівській, Донецькій, Запорізькій та Херсонській областях, а також у внутрішніх водах Азово-Керченської акваторії з 14:00 26 листопада по 14:00 26 грудня 2018 року«.

Тобто, відповідно до уточнюючого указу президента від 27 листопада 2018 року. Але ж закон про схвалення такого указу не опублікований. Як і указ із поправками. Отже, правову колізію ми маємо.

Парламентський поспіх

У вівторок, 27 листопада, в експертному середовищі лунали припущення, чи відповідає Регламенту роботи ВР ухвала тексту законопроекту про схвалення указу президента з поправками з голосу, які не були не лише розглянуті на засіданні профільного комітету ВР, але й прочитані самими народними депутатами.

Експерт Олексій Буряченко наголошує, що процедурних порушень того дня у парламенты не було: » ВРУ в своїй діяльності керується ЗУ «Про регламент Верховної Ради України». Так, ч.4 ст.11 ЗУ «Про регламент Верховної Ради України» передбачає , що «у разі введення воєнного чи надзвичайного стану в Україні Верховна Рада збирається на позачергову сесію не пізніш як у дводенний строк без скликання і працює до скасування воєнного чи надзвичайного стану». Враховуючи вищевикладене та вимоги ЗУ «Про регламент Верховної Ради України», ВРУ могла ужвалювати своє рішення без попереднього його розгляду на профільному комітеті і поправки, які були внесені з голоса, якщо за них проголосувала більшість, є абсолютно легітимними. Резюмуючи, остаточне рішення про введення воєнного стану з усім суттєвим його наповненням згідно ЗУ «Про правовий режим воєнного стану» приймає саме ВРУ».

На думку експерта, жодних перспектив судове оскарження голосування за указ президента у Верховній Раді не має: «Навіть якщо гіпотетично хтось оскаржить дане рішення до адміністративного суду, прогнозую що рішення про відхилення даного позову буде прийняте на протязі доби».

ЗамПоліт

Фото прес-служба РНБО