Пт. Ноя 22nd, 2019

Тіснява на флангах і порожнеча в центрі: чого чекати від кандидатів цього тижня

Четвертий тиждень подачі документів у ЦВК кандидатами у президенти виявився неоднозначним: бажаючих побільшало, але кількість зареєстрованих зупинилася на нещасливому у деяких традиціях числі 13.

Тому на тижні з28 січня по 1 лютого основну увагу буде зосереджено не на тих, хто ще понесе документи та 2,5 млн грн до ЦВК, а до нових власників кандидатських посвідчень. Основна інтрига – чи отримають «кірочки» Юлія Тимошенко, Володимир Зеленський та Ігор Смєшко.

Формальною причиною відмови ЦВК у реєстрації Володимиру Зеленському може стати скандал із фірмами – наприклад, перевірка законного походження грошей на заставу чи інше похідне. Такі варіанти, напевне, обговорюються, але навряд чи бодай один із них буде втілено,- сенсу немає. Як відсутній він і в чутках про аналогічні плани щодо Ігоря Смєшко.

А от Юлія Тимошенко має невеликі, але реальні шанси отримати посвідчення кандидата не з першого разу. Опосередковано про це свідчить заява лідерки ВО «Батьківщина» про утиски свободи слова в Україні, що може стати гучним прологом до кампанії «душать ЗМІ – душать і мене!». Утім, достатньо вагомі причини відмови у реєстрації Тимошенко, на перший погляд, відсутні, а зачіпки чи зволікання призведуть до негарної для України кампанії про політичні репресії та недемократичні вибори.

На вихідних про свою участь у виборах заявили Надія Савченко та Юрій Дерев’янко. Вочевидь, Надії Савченко вдалося залагодити процедурні питання, зокрема, домогтися нотаріуса, і вона взяла курс на ЦВК. Оскільки Надія Савченко не є осудженою, то брати участь у виборах президента вона може. Але ЦВК, у разі подачі нею документів, має можливість причепитися до засудження Савченко у Росії, — все-таки кримінальний термін, вона помилувана, але чи знімається у такому разі строк?

Юрій Дерев’янко повідомив про своє бажання позмагатися за президентство у неділю, 27 лютого. Про наміри йти у президенти заявив і Роман Безсмертний, одночасно анонсував нову партію «+380».

Надзвичайно популярним виявився лівий фланг: ЦВК зареєструвала Олександра Мороза, як до того Іллю Киву, готується подати документи Петро Симоненко. За умови непростих стосунків між біло-блакитною опозицією (Бойко-Вілкул-Мураєв), котра претендує на традиційно «червоний пояс», зліва вірогідна жорстка штовханина. Та ще й за умови, коли Сергій Тарута з «Основою» загрожує відтягти на себе голоси промисловців цих регіонів (до речі, повтор тактики Леоніда Кучми).

Цікаво, що на етапі висунення кандидатів помітне злиття ультраправого та правоцентристського флангів: кандидати на старті не хочуть обмежувати себе, тому ми можемо очікувати від ультраправих соціально гострих гасел, а від правоцентристів – виголошення ліберальних ідей та гострих ультраправих закликів. Цей симбіоз із прицілом на парламентські вибори, і нові фігуранти президентських перегонів наряд чи зіб’ють тренд на консолідацію та розмивання ідеологічних рамок. Скажімо, Анатолій Гриценко озвучуватиме традиційно праві тези, а Андрій Садовий – центристські.

Урізноманітнюється і центристська ніша. Доки не відбулося висунення чинного президента на другий термін, її заповнюють представники «силовиків» (Олександр Соловйов, Михайло Ільницький) та громадські діячі: Дмитро Гнап, Роман Безсмертний, Андрій Новак, Леонід Кожара, Олег Ярошевич (від «Авто Євро сили»). За таких умов поява президента у переліку кандидатів мало що змінить, — йому доведеться також штовхатися.

Досі інтригує загал Святослав Вакарчук. Але він уже втратив шанс стати першим з акторського середовища України, хто подався у президенти: Вакарчука випередив Зеленський, тому похід лідера «Океану Ельзи» у ЦВК навряд чи буде таким сенсаційним. З огляду на бажання Вакарчука «привести у політику нові обличчя», він мотиваційно наслідує Зеленського.

ЗамПоліт