Пт. Апр 26th, 2019

«Хлібні картки» у Києві: пільги – тільки у своїй громаді

50632836_805454799803189_9194662912080216064_o

Запровадження знижки на соціальний хліб тільки для власників «Картки киянина» активно обговорюється у соцмережах. Нові правила продажу хліба зі знижками, та ще й не більше однієї буханки в одні руки на добу, вже порівняли з «хлібники картками».

Нормативна гордість

Але, як розповів ЗамПоліту заступник директора Національного наукового Інституту аграрної економіки, експерт КО «Незалежне експертне партнерство» Віталій Саблук, аналогія з хлібники картками не є обґрунтованою:

«На жаль, лише в цій частині світу хлібна картка пов’язана із пам’яттю про голод. Фудстемс є в багатьох країнах. Наприклад — США. При цьому кількість людей, які їх одержують, постійно зростає, їх багато десятків мільйонів, це далеко не голодуючі верстви населення і річний дохід більшої частини таких американських одержуівачів кратно вищий, ніж в середньому по Україні. Це ознака належності до заможнього суспільства чи мініципалітету, штука, якою більше гордяться, ніж соромляться».

Чиї кошти – тих і пільга

На думку Віталія Саблука, в історії з «картками киянина» та соціальним хлібом є один важливий момент – пільга. Вона має кимось оплачуватися, ця знижка на соціальний хліб. Відтак «хлібна» картка перетворюється на ідентифікаційну:

«Якщо це кошти Київської громади — то «картка киянина» є ідентифікаційною ознакою належності покупця до громади і до вигод за її рахунок. Якщо когось не влаштовує, може звернутись до громади, якій і сплачує свій ПДФО та інші місцеві збори,  податки, та поцікавиться, чому в його громаді такого немає».

При цьому Віталій Саблук наголошує, що він є киянином і не претендує на соціальні пільги інших громад.

Норму відпуску встановлює той, у кого гроші

Кияни нарікали і на норми відпуску – один буханець у руки. Як зазначає експерт. правило дозування прямої чи опосередкованої підтримки є поширеною практикою і у нас, і в інших розвинених країнах:

«Як аграрний експерт скажу, що в ЄС діє правило не більше 300 тисяч євро прямої підтримки в одні «активні фермерські руки». У нас же далеко фермерсько «неактивні» руки олігархів одержують мільярди і противляться обмеженням. Резюмуючи по цьому питанню: це право того, за чий рахунок ця пільга дається. Не подобається доброчинність — не беріть».

Про принизливість

Щоб одержати допомогу — самоідентифікуйся перед громадою, наголошує Віталій Саблук. —  Потрать 5 копійок часу… Це практика всіх муніципалітетів. І стимулювання до самоідентифікації — нормальне явище. В багатьох країнах такі картки дають лише певним соціально вразливим категоріям, але ніде це не набуває такого відтінку сором язливості, на який Ваше запитання натякає. Навпаки, гордість, що я належу до такої заможньої громади, яка ще й мене відносно не останнього підтримує…

ЗамПоліт

Від редакції. Як журналісти ми подаємо думку експерта. Але як громадяни і кияни, чиї кошти також беруть участь у фінансуванні муніципальних пільг, звертаємо увагу на те, що київська влада не порадилася із громадою щодо оптимального механізму надання «хлібних» пільг, прив’язавши їх до «картки киянина». Так звана картка киянина є ще й платіжною (розрахунковою), тому з нею можливе шахрайство у значно більших обсягах, ніж було при викупі соціального хліба великими партіями. До того ж, киян обмежують у доступі до пільги наявністю такої картки, хоча пільга надається категорії населення, а не власникам карток.