Пн. Окт 14th, 2019

Києве — мій: у Зеленського бояться не втримати владу до весни

1503328_649608688435776_370485895_n

Якщо влітку поспіх нової влади створити для себе якнайкомфортніші умови був виправданий високим рівнем відповідальності перед виборцями, то осінні дії у цьому напрямку насторожують. Особливо битва за Київ.

Навіть після негативних сигналів від певних кіл зі США Банкова наполегливо просуває ідею дострокових виборів у столиці. Більше того, персональну зацікавленість посісти посаду мера виявив Андрій Богдан. Нині він є очільником Офісу президента, але раніше був адвокатом Ігоря Коломойського. Отже, може вважатися людиною Коломойського.

Якщо Андрій Богдан готовий балотуватися у київські мери, це може означати поспішне виведення з оточення Володимира Зеленського «людей Коломойського». До слова, сам Зеленський днями виніс догани двом заступникам Богдана за неналежне виконання обов’язків, що може бути опосередкованим підтвердженням версії про спробу віддалити Коломойського, принаймні, публічно від політичних процесів.

Детонатором став саміт YES у Києві. Прийом команди Зе західними партнерами, за чутками, виявився стриманим. Причому одна з основних перешкод – саме зв’язок з олігархом. Наші партнери сумніваються, що заявлений на виборах рівень підтримки чинної владної команди відповідає реальному, що надзвичайно важливо на старті запуску ринку землі. На відміну від деяких українських політиків, західні інвестори добре засвоїли значення слова «Коліївщина» та більш близьке за часом словосполучення «експропріація експропріаторів».

Отже, виникла потреба бодай публічно розірвати нібито зв’язки з Коломойським. Але в якості компенсації він міг пред’явити претензії на Київ.

Столиця є стратегічним містом та, маючи спеціальний закон, свого роду «державою у державі». Доля всіх українських революцій вирішувалася у Києві. Мер є відносно самостійною фігурою, хоча серйозно залежить від прем’єра. Попередні владні команди тримали столичну владу на короткому повідку шляхом обрізаного фінансування. Зокрема, диспропорційним перерозподілом НДФЛ. Чинна владна команда пробує вирішити питання раз і назавжди.

Але справа не лише у Києві. Місцеві влади по-різному налаштовані до центральної влади. Судячи з проекту Держбюджету на 2020 рік, фінансова децентралізація буде поступово згортатися, центральна влада підкоротить фінансовий пасок регіонам. Але цього, як показує Київ, недостатньо для підкорення політичної вольниці. Тому команда Зе готує ризикований хід: використати Київ як полігон для схеми приборкання регіональної вольниці. А заразом – запровадити ідею Порошенка про префектів.

Маючи скоро ЦВК з «зеленною» більшістю, Банкова може розраховувати на бажаний результат київських виборів. Але якщо Віталій Кличко вирішить не здаватися, то саме столиця видається плацдармом для консолідації опозиційних сил, не лише місцевого рівня, але й позапарламентських партій. Це може бути потужний опозиційний фронт, який для західних партнерів видаватиметься природнім, адже команда Зе занадто чавить реальність без урахування, скажімо, вимог законодавства чи навіть формальної логіки. Все перекреслюють високі результати на виборах. Але поспіх та жорсткість насторожують.

Адже ще жодного разу шалене намагання перезавантажити щось не було спричинене (хоча б на рівні прес-релізів) інтересами громадян України. Наприклад, влада, яка легко розпускає ЦВК чи Верховну Раду, чомусь не в змозі або не бажає впокорити тарифи ЖКГ та повторює мантру попередників про субсидії як дієвий механізм.

Вірогідно, у команди Зеленського є інформація про реальний рівень підтримки його команди та його дій не лише в Україні, але й у світі. Можливо, ці дані відрізняються від оприлюднених даних соцопитувань. У такому разі, детонатором соціального вибуху можуть стати платіжки за тепло. Проект Держбюджету-2020, підготовлений фактично старим фінблоком Кабміну, апріорі не міг мати нової філософії, як і нових – знижених і справедливих – тарифів ЖКГ. Тому зазвучали заяви про зростання мінімальної зарплатні, про субсидії та інші до щему звичні «новації».

Виникає запитання – у чому полягає новизна нової влади та її принципова відмінність від попередньої? Окрім облич, майже нічого не змінилося. І люди скоро це відчують.

Тож технологи Банкової йдуть на перехоплення: якщо центром соціального вибуху неминуче стане Київ – його треба «взяти».

Симптоматично, що синхронно із цим процесом Банкова розпочинає приборкання журналістів, причому основним спікером виступає саме Андрій Богдан. Рада зі свободи слова при Офісі президента – це новий метод використання журналістів у політичних іграх, адже є передумовою для відкритої і легальної сегрегації. Більше того, за такої схеми Офіс президента матиме змогу майже відкрито використовувати темники.

Видається, Київ стане полем битви, власне, за Україну. Адже якщо Кличко програє вибори (а він програє), решта місцевих влад здадуться на милість Банкової.

І тоді ми житимемо справді в якісно іншій державі. Як нам і обіцяли.

ЗамПоліт  

Від редакції. Ми можемо поділчти чи не поділяти викладені думки, але як відповідальні громадяни, маємо відстежувати наших слуг та контролювати. аби їх не сильно заносило на обертах. Власне, спільну справу робимо. Чи ні?