Ср. Апр 8th, 2020
ZKH
Плата за комірне нараховується різними постачальниками, котрі не завжди дружать з арифметикою, логікою та совістю. Про це опосередковано свідчать шалені черги у центрах комунального сервісу та в офісах постачальників. Як останній аргумент постачальники погрожують неплатникам судовим позовом та описом майна. Особливо під ударом опиняються отримувачі субсидій та соціальних пільг: нині вони монетизовані, тобто, пільговик отримує гроші, котрими і розраховується з постачальником послуги, або кошти «падають» на безготівковий рахунок в одному з уповноважених банків.  З жовтня 2019 року у платіжках ваузуються повні суми до оплати, без урахування субсидії та пільги. І, коли кошти під пільгу чи субсидію не надходять від держави вчасно, пільговик вимушений сплачувати всю суму, інакше втратить право на субсидію. А рядовий мешканець ризикує втратити житло та майно, на яке, у випадку судового позову,буде накладено арешт. Також на боржників очікує жахіття колекторів.
Але якщо споживач оскаржує платіжку, ситуація інша — сума до сплати, що не сплачена, не впливає на субсидію чи пільгу. Таке роз’яснення днями дало профільне міністерство. Але як саме оскаржити комірне у судовому порядку? Багато хто боїться звертатися до суду через дорожнечу та складність процедури.
На запитання, як все-таки це зробити і які ризики й переваги, розповіла ЗамПоліту Олена Шамал , генеральний директор групи компаній «Домком»: 
— Перш за все необхідно встановити причини відсутності перерахувань коштів, які призначені споживачам як соціальна  допомога від держави  у вигляді  пільг та субсидії, шляхом письмового звернення  до територіального відділення  соцзахисту із  запитом про надання публічної інформації,  відповідно до ЗУ « Про доступ до публічної інформації».

Відповідний запит має бути складено з урахуванням вимог ст. 19 ЗУ  «Про доступ до публічної інформації».  У свою чергу, відповідний орган  зобов’язаний розглянути поданий Вами запит не пізніше п’яти робочих днів з дня його отримання.

Цей  невеликий крок має проінформувати  посадових осіб структурних підрозділів з питань соціального захисту населення  про  наявність проблематики у виплаті мешканцям пільг та субсидій  та буде підставою для вирішення даного питання або ж  доказом підтвердження бездіяльності  посадових осіб соцзахисту.

Якщо ваше звернення проігноровано 

Проте, наголошує Олена Шамал , генеральний директор групи компаній «Домком», якщо посадові особи соцзахисту  проігнорували Ваш запит,  не надавши відповіді або ж  надали Вам негативну відповідь, Ви маєте законне право звернутися до суду із позовом щодо захисту своїх законних прав та інтересів.

Заплатіть грамотно перед звереннням до суду

Стосовно питання – платити чи не платити  по платіжці за житлово комунальні послуги в період з’ясування причин відсутності коштів  призначених для відшкодування пільг та субсидій, експерт категорично радить — платити:

Чому? По-перше,  у разі звернення до суду сплачені споживачами кошти, які мали бути компенсовані державою, за рішенням суду будуть Вам повернуті (у разі призначення житлової субсидії, але несвоєчасно перерахованих коштів);  по-друге, наявність у споживача заборгованості, в судовому спорі  для органів соцзахисту буде саме їм  на користь, оскільки це є підставою для відмови у наданні споживачу субсидії. Зазначу, якщо у споживача немає змоги платити повністю по платіжці, він може укласти договір реструктуризації   з підприємством надавачем житлово – комунальної послуги, при цьому в договорі про реструктуризацію  доцільно зазначити, що заборгованість виникла через відсутність коштів призначених  для пільг та субсидій ( в преамбулі договору, або ж в протоколі розбіжностей). Наявність договору реструктуризації – це підстава для призначення субсидії, а не для її відмови.

На жаль, у даній ситуації два заручники:  громадянин, який не отримує коштів від держави, та виконавець житлово- комунальних послуг, який з  причини бездіяльності  органів соцзахисту також недоотримує  коштів від населення, що в свою чергу впливає на якість послуг.

Все! До суду! Як і з чого починати?  

Якщо ж мешканці налаштовані на судове вирішення спору, Олена Шамал , генеральний директор групи компаній «Домком»зазначає, що абсолютно  кожна особа має право в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії та стягнення з відповідача — суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

При подачі позовної заяви, остання має відповідати вимогам ст. 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України ( надалі по тексту — КАСУ).

При цьому за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який  подається фізичною особою , становить — 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу  (Стаття 4  ч. 2 пункт 3.1 ЗУ «Про судовий збір»). На даний час сума збору становить- 768,40 грн. Зазначимо що  у разі винесення рішення на користь громадянина  сплачений судовий збір стягується з Відповідача  за рахунок бюджетних асигнувань.

На останок експерт зазначає, що  кожен має право звернутись за субсидією та отримати офіційне рішення від органу соціального захисту населення. Урядова «гаряча лінія» 1545 реєструє звернення з питань надання житлових субсидій, інших видів соціальної допомоги та соціальних послуг, а також з інших проблемних питань соціального захисту.

Рекомендація: у разі звернення до суду – попередньо проведіть досудову роботу, отримайте офіційну відповідь від соцзахисту та інші матеріали, які стосуються питання неправомірності дій органу місцевого самоврядування – це надасть гарантії позитивного рішення суду.

ЗамПоліт