Чт. Окт 29th, 2020

Якщо карантин не медичний, — потрібна конкретика

shield-1286293_1920
Від редакції. Після 6 та 24 квітня багато хто говорить про абсурдність та нелогічність заборон, адже саме на свіжому повітрі зміцнюється імунітет, а вірус «боїться» ультрафіолету, яким сповнене сонячне проміння. Головний санітарний лікар України Віктор Ляшко в одному зі своїх інтер’ю зазначив, що певні види заборон є більше чинниками психологічного впливу і можуть не мати під собою суто протиепідеміологічних аргументів. Тим паче, якщо, за останніми дослідженнями, вірус гине на сонячному промінні, а українським громадянам  карантинні заборони перешкождають отримати оте саме «сонячне проміння». Тобто обмежувальні заходи перетнули зрозумілі та логічні межі й дедалі більше нагадують політичне свавілля. Більшає і спалахів агресії. А що, як карантин не медичний, а більше політичний? Якими тоді будуть психологічні наслідки? На це запитання відповідає психолог Владлена Дмитрієва:

— Щодо пропозиції «висловити своє бачення, взявши за відправну точку ту тезу, що карантин перестав бути (або  не був)  медичним». Мої ствердження про рівень «медичності» карантину мали б вагу стверджень «вірусологів» з інтернету (вони ж «знавці»  економіки, політики та футболу). На мій погляд, якими б логічними чи ні здавалися нам із вами карантинні заходи, оцінювати їхню відповідність загрозі мають фахівці. З точки зору психолога можу сказати, що всі обмежувальні заходи є тільки інструментами. Які можна застосовувати з різною метою. Також можу говорити про вплив заходів на психологічний стан людини та про психологічний бік реакцій на запроваджувані обмеження.

Сплески агресії за карантинним замовчуванням

Зокрема агресивні прояви можуть мати (в кожному конкретному випадку) зовнішньою причиною якусь карантинну заборону, а підґрунтям – підвищений рівень агресивності в суспільстві та певний «дозвіл» проявляти її за умовчанням. Для країни, в який 6-й рік йде війна (хоч зараз вона не на шпальтах), це, на жаль, є закономірним. Також – особливості особистості агресора, його життєвої ситуації, рівня відповідальності та самостійності, поваги до оточуючих, зрілості, рівня довіри до влади та визнання авторитету інституцій та конкретних представників влади, з якими ідентифікуються обмеження тощо.

Нова ситуація — йдемо навпомацки

Загальною фразою текстів про епідемію є слова про те, що сьогоднішня ситуація є абсолютно новою й досвід її розв’язання в сучасну добу відсутній. Хоч й банально, та це є правдою. Тому сказати точно, що, мовляв, ці заходи є правильними з точки зору подолання зараження, а ці ні — неможливо.

Конкретика від авторитетної персони

Невизначеність психологічно важко переноситься  людиною, й виникає потреба у чітких відповідях. Якщо неможливо отримати конкретну дату перемоги над захворюванням, чи винайдення вакцини, чи закінчення карантину, то хочеться хоча б почути від авторитетної персони — чи дійсно варто виконувати всі обмежувальні вимоги.

Бажаю міцного імунітету!

Владлена Дмитрієва,  особистісноорієнтований терапевт, практичний психолог